“Московські злочини”
У Надвірній одним з найлютіших “визволителів” був капітан Василь Мітрошин із Рязані. До МҐБ формально не належав, але мав одну пристрасть – любив покатувати. Тож приходив на нічні допити, які вели його друзяки. У Мітрошина був власний метод “розмови” з українськими бранцями. “Лапкою”, з якої визирали маленькі цвяхи, вдаряв людину, а тоді тягнув угору, здираючи шкуру, і розпитував, розпитував...
Коли випивав у колі “таваріщей”, хвалився своїми подвигами, смакував деталі… Про це згодом розповіла Стефанія Андрійович, яка мусила готувати катам їсти. Обслуговуючи їх, слухала й розмови…
Після перемоги над УПА Мітрошин з Надвірної не щез. Може, краєвиди сподобалися, а, може, імпонувало, що люди його бояться.
На початку 1990-х рр. мешканці с. Лісова Тарнавиця Ольга Бойко, 1927 р. н., та добродій Бойко, 1931 р. н., на мітингу розповіли як їх наприкінці 1940-х рр. мордував Мітрошин. Обурена дружина Мітрошина, до речі, українка з Надвірної, подала на них у суд за “наклеп”. І суд став на бік ката. “Наклепники” були оштрафовані…
У Надвірній жила ще одна жертва рязанського вурдалака – Анна Срібна. Якось надвечір вона вибігла з дому до бабусі, яка жила через кілька хат. А тут – вантажна машина із московською солдатнею. “Визволителі” схопили дівча і завезли в МҐБ. Було їй тоді 15 років.
Мітрошин катував її особисто… Мама дівчинки невдовзі довідалася, де її дитя. Але москалі відганяли жінку від будинку МҐБ, били прикладами, казали, що її дочки тут немає. На четвертий день дитину, напівмертву, викинули на протилежному кінці міста на дорозі, щоб списати її смерть на “бандитів”. А, крім емґебістів, бандитів у Надвірній не було.
Анна вижила. Вона була вся у крові, одяг прилип до ран. Треба була медична допомога, але мати боялась викликати лікаря, бо той міг доповісти в “органи”. Таємно зголосилася санітарка з хірургічного відділення. Дитину поклали у ванну з розчином марганцівки, щоб витягти одяг з ран…
Анні Срібній (з дому Гречка) судилося довге життя. Вона й досі живе у Надвірній на вулиці Івана Мазепи (колись 1-го травня). А Мітрошин помер у муках – від раку. Але чи прокололи його осиковим кілком після смерті?..
У Надвірній продовжують жити діти упиря. Як їм ведеться серед нащадків тих, кого катував їхній батько?
Роман КОВАЛЬ
|
