Василя Пелеша, 19-річного бійця батальйону “Айдар”, якому сепаратисти відрубали праву руку з витатуйованим тризубом, зустрічали у Старому Самборі хлібом і сіллю, квітами, оплесками та вигуками “Герой!”, “Герою слава!”, “Дякуємо!”.
Василь – активний учасник спротиву на Майдані. “Його на Майдані поранили, – розповів Ігор, вітчим В. Пелеха. – А він нам нічого не сказав. Коли сепаратисти почали захоплювати міста на Донбасі, Василь не зміг усидіти на місці, зібрав речі та поїхав. Ми спершу не знали, де він. Потім розповів по телефону, що він в «Айдарі», на Луганщині. Ну, з тих пір кожна новина про цей батальйон – як ножем по серцю”.
26 серпня 2014 р. біля Луганська під час обстрілу добровольчого батальйону “Айдар” Василь, поранений у ногу, потрапив у полон… Росіяни, побачивши на правій руці хлопця татуювання із тризубом, відпиляли її звичайною пилкою. “Я був при свідомості. Вони спочатку погрожували, а потім зробили те, про що казали. Я бачив, як мені відпилювали руку. Кричав «Слава Україні!». Було страшенно боляче, але я намагався триматися. Можливо, за це мене стали поважати”.
Здається, немає у Старому Самборі людини, яка б не знала Василя Пелеша. Всі пишаються ним. І співчувають. “Хороший хлопчина, – каже працівниця кафе на автостанції. – Добре, що повернувся, – рідні аж змарніли. Та воно й не дивно – дитина в полон до звірів потрапила… Тяжко йому буде, але, може, місто допоможе, може, і Україна про нього не забуде”.
У церкві Св. Миколая священики УГКЦ та УПЦ відслужили молебень за здоров’я Василя та швидке завершення війни на Сході й повернення додому вояків живими.
Під час молебню юнак лівою рукою тримав біля серця синьо-жовтий прапор.
Олексій ЧУПА
Дж.: Незборима нація (Київ). – 2014. – Ч. 11 (345). – С. 3. |
