| Передплата |
Untitled Document
“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.
|
|
| Народний месник |
>17-річний юнак зі світлим волоссям і приємним гарним обличчям, у вишиваній сорочці, дивиться з портрета своїми розумними очима. Він назавжди залишився таким юним, щоб жити у віках у серці нашого народу.
Богдан Цицик народився в 1934 р. в с. Соляноватці Старосамбірського району. У сім’ї було п’ятеро дітей – двоє хлопчиків і троє дівчаток. Батько Григорій був освіченою людиною. Окрім господарки, працював на просвітянській ниві. Газети і книжки були постійними супутниками сім’ї. Батькова любов до України передалася й Богданові. Він був допитливий, цікавився практично всім.
Страшні події червня 1941 року... Богдан став свідком того, як большевицькі кати сотнями кидали невинних людей у соляні шахти. З того часу хлопець почав задумуватись над тим, як захистити рідний народ від наруги. У 1945 р. енкаведисти кинули у в’язницю батька. Після кількарічного поневіряння по львівських в’язницях він загинув у вологодській тюрмі.
Малий Богдан поклявся відомстити за батька. Спочатку добув револьвера з набоями. Маючи зброю, почав підготовку до акції помсти.
На початку 1949 р. в центрі Добромиля, за кільканадцять метрів від будинку міліції й НКВД, Богдан перестрів начальника районного військкомату майора Бугайова з дружиною, вистрілив впритул і вбив його на місці. Сам же зник. У тому ж 1949 р. він закінчив 6 клас і пішов вчитися на курси трактористів у с. Погірці Рудківського району, але й тут не забув про ідею боротьби. У 1950 р. він приїхав до Добромиля і серед білого дня – навпроти будинку НКВД! – пострілами з пістолета вбив лютого ката майора НКВД Скородєлова. І знову зник.
З того часу Богдан перебував у підпіллі. Повстанців у районі вже майже не було, бо погинули в боях, але йому вдалося знайти двох друзів і продовжити боротьбу.
У 1951 р. їх зраджено, товариші гинуть, та Богданові вдалося врятуватися. Він добрався додому, переночував, а вранці, написавши на дверях “Або здобути, або дома не бути!”, забрав свої речі й пішов. Вдома відчували, що Богдан щось задумав, але перепинити його було неможливо. Він пішов у с. Конів, недалеко від Добромиля, щоб розквитатися зі зрадником. Та потрапив в енкаведистську пастку. Богдан босим вискочив з явочної хати і побіг до лісу.
Його хотіли спіймати живим і були впевнені, що босий по промерзлій землі далеко не втече. Тому не стріляли. Але коли побачили, що віддаль щораз збільшується, вирішили відкрити вогонь. Після першої черги з автомата Богдан упав. Кулі потрапили в живіт. Непритомного хлопця привезли в Добромильську лікарню, а медикам наказали будь-що врятувати йому життя, бо він потрібен був енкаведистам живим. Операція пройшла вдало. Лікар не відходив від пораненого, і коли нарешті Богдан опритомнів, то першим його запитанням було, чи буде жити. Лікар відповів ствердно.
Коли до сина прийшла мати, то він намагався заспокоїти її, але сказав, що буде вмирати, бо повстанці живими не здаються.
Дочекавшись, що його залишили одного в палаті, Богдан зірвав із себе бандаж і руками розірвав рану. Коли до палати увірвались охоронці, хлопець був уже мертвий.
[Трагедія сталася 30 серпня 1952 р.]
Так героїчно пішов із життя Богдан Цицик – полум’яний борець за волю України.
Ярослав МАЛИЦЬКИЙ, колишній в’язень російських концтаборів
Дж.: Месник // Державність. – 1992. – № 3. – С. 14 – 15.
|
|
| Подяка |
Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”! Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!
Іван КАЧУРИК – 400 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 350 грн
Віктор ДРУЗЬ (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Олександр БУТРИК – 1000 грн.
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.
Передплачуйте газету “Незборима нація”
Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!
|
|
