А нині я на скіпочку зітлію. Лягли на душу люті холоди. Прости і проведи, Свята Маріє, Крізь чорну ніч вселенської біди. Тремтить обріз в руці несамовитій, Хлопчини очі гаснуть золоті, Бо навіть переможці завжди з битви Когось несуть додому на щиті. Моя Вкраїна в горі і недузі Вогнями й кров’ю випалена вщерть. Мої живі, мої полеглі друзі, Лише не смерть, молю, лише не смерть! Он котрий раз все крутять на екрані, Як пада долі, зводиться і знов… Хлопчина милий. Йде війна з тираном… Але не кров, молю, лише не кров… Я знаю, що в героїці жертовній Є нетутешня і страшна краса, Та я прошу хоч трішечки любові Тут, на землі, і там, на небесах. Святая Мати, вічна, милосердна, Молю тебе – прости і проведи Своїх дітей, натхненних і упертих, Крізь чорну ніч вкраїнської біди.
Наталя ДЗЮБЕНКО-МЕЙС
На світлині – уродженець м. Полтави Владислав Ігорович Козченко, 1997 р. н., стрілець-снайпер 1-го десантно-штурмового взводу 2-ї десантно-штурмової роти 95-ї бригади. Загинув 6 березня 2018 р. під м. Авдіївкою. | 
