Рік без Тебе був самотнім та важким... Але я завжди відчувала, що Ти поруч! Особливо в перші 40 днів і в останні 2 місяці перед роковинами... Коли я опинялася в безвихідній ситуації, раптово все вирішувалося само собою. Коли мені було сумно, діти влаштовували такий веселий гармидер, що я відразу відчувала Твою присутність і смуток розчинявся в їхньому сміху. Наші діти – всі до одного, і кровні, і прийомні, – схожі на Тебе!
Мені іноді складно вирішувати всі проблеми, але я уявляю або чую Твої поради, як би Ти зробив, – і знову все налагоджується!
Твоє Кохання підтримує мене навіть зараз, коли Тебе немає поряд.
Ти приходиш до мене у сновидіннях та залишаєш свої знаки, як мені бути далі.
Пам’ятаєш, я казала, що Ти крадеш мої сни? Бо, коли Ти спав поруч, мені не снилися феєричні пригоди.
Тепер Ти повернувся до мене снами та знаками на шляху. Я пишу Тобі листи та розмовляю з Тобою. Ти часто мені відповідаєш. Ти відводиш від мене лихих людей та оберігаєш спокій Своєї Родини! Я не знаю, як це Ти робиш, але я намагаюся бути сильною та гідною Тебе і не опускати руки...
Ми з Тобою створили Свої Заповіді, яких дотримувалися. Вони допомагають мені жити і сьогодні.
За це все я Тобі дякую! За наше кохання! За наших дітей! За наше життя! У якому ми з Тобою були та Є!
До роковин Твого Життя у Світлі я дарую Тобі Твій портрет, створений у моїй уяві та втілений талановитим митцем.
Кохаю Тебе і пам’ятаю!
Ганна ГАРУС, дружина Андрія Широкова-“Сім’янина”, вояка ДУК “Правий сектор”
|
