(24.12.1990, Росія - 12.11.2016, біля м. Красногорівка Донецької обл.)
Повернувшись в Україну, проживав у с. Борівському, потім у Сєвєродонецьку. Артем - сирота, виховували його бабуся і дідусь. Був одружений, мав сина. У травні підписав контракт із ВСУ і пішов на фронт. Воював у лавах 92-й Окремої механізованої бригади. Загинув під час ворожого обстрілу. "Про його загибель не згадав ніхто, жодне мас-медіа, навіть жоден блогер, - написала волонтер Тетяна Барвінська. - Єдині, хто написав про нього, - це наші вороги. Прикро, що саме від них, а не з офіційних українських джерел я довідалася про загибель Артема. 15 листопада в Сєвєродонецьку провели в останню путь 25-річного бійця 92-ї ОМБр Артема Шинковенка. Попрощатися із захисником прийшло небагато людей... З короткою промовою і вдячністю загиблому виступила заступник голови обласної адміністрації. "Ось це і все. Недовга, скромна, непомітна церемонія", - зазначила волонтер.
Тетяна БАРВІНСЬКА
|
