(10.12.1976, с. Велика Корениха, тепер Заводський р-н м. Миколаєва - 11.11.2016, біля сел. Луганського Бахмутського р-ну Донецької обл.)
Андрій Підлипнюк закінчив Миколаївський національний аграрний університет за фахом інженер-механік. Працював на фабриці "Сандора". Він завжди прагнув самовдосконалення. Вивчав природу поведінки людини, відвідував курси з психології. А ще - несамовито любив Україну… У березні 2015 р. його мобілізували до війська, а 26 серпня відправили під Маріуполь. Воював навідником десантно-штурмової роти 1-го Окремого батальйону морської піхоти ВМС України. Якось завітав до розташування 18-го Окремого запасного батальйону ДУК "Правий сектор" у Миколаєві. Це й стало переломним моментом у його світогляді... Демобілізувавшись у березні 2016-го, він почав займатися справами "Правого сектора", активно захищав українські інтереси в місті. На початку літа під час маршу комуністів показав себе з найліпшої сторони… Він повністю віддавав себе справі, вірив в успішну та єдину Україну, не сумнівався у перемозі над ворогом. Але йому не давало спокою, що він у запіллі, а війна продовжується. Тому 22 липня поїхав з конкретною метою до "Правого сектора", і вже 28 липня був зарахований до лав роти ДУК ПС "Вовки Подолянина" у складі 54-ї ОМБр. Воював як командир бойової машини, командир 1-го відділення 3-го взводу 3-ї роти 1-го механізованого батальйону 54-ї Окремої механізованої бригади. Загинув під час мінометного обстрілу внаслідок осколкових наскрізних поранень у шию та груди. Помер дорогою до лікарні. Похований 13 листопада в рідному селі. У героя залишилась у горі мати. Її син пройшов шлях воїна до кінця. Шлях справжнього українця.
| 
