На Покрову 2017 р. на ст. Козача Лопань встановлено меморіальну дошку на пам'ять про дорошенківців, які захищали цю станцію від росіян-більшовиків. Через Козачу Лопань дорошенківці відступали з Білгорода, де стояли гарнізоном. По всій лінії залізниці вони вели тяжкі оборонні бої проти червоних росіян, які після падіння Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського хмарами посунули на нашу Батьківщину. Хорунжий дорошенківського полку Павло Кривошеїн був учасником багатьох боїв, зокрема і біля станції Козача Лопань. Я розшукав його щоденник у ЦДАВО України і 2006 року опублікував у книжці "За волю і честь". Ось уривок: "...Грудня 1918 р., ст. Козача Лопань на Харьківщині. Від самого ранку йде гарматна стрілянина. В 10 год. ранку показалися червоні лави. Наші лави сунулися було в контратаку, але з великими стратами відступили. З 12-ої сотні 75% вибуло зі строю. Коли ми залишали село, то з цвинтаря на нас посипалися кулі; виявилося, що це місцеві повстанці - робітники Харьківського депо і "Гельферія Саде". Відступаємо по залізниці в напрямку Харькова". Сумні то були дні. Але як гарно, що нащадки не забули і вшанували жменьку хоробрих, які намагалися врятувати Україну. Вічна їм слава!
Роман КОВАЛЬ
| 
