 Про Семена Гризла я вперше написав 1998 року в книжці "Отамани Гайдамацького краю: 33 біографії". Нарис називався "Семен Гризло, звенигородський полковник". Серед іншого, я процитував спогад козака Івана Тримайла з Катеринополя. Ось як він оцінив свого отамана: "Гризло був здорової будови, красень-козак, чуприну носив підстрижену "під макітру", тобто по вуха. Він був сміливий і хоробрий - правдивий козарлюга... Гризло був щирої, доброї натури - бився за Україну, ніколи не числячись зі своїм життям. Коли дістане вістку, що вороги грабують селян, то не питає, багато ворожої сили чи ні, а зараз же кличе: "Брати, готуйтеся до бою бити нашого ворога!" І ось 22 вересня 2017 р. Семен Гризло повернувся у свій рідний Катеринопіль. На 26 році Незалежності! Скільки поколінь влади змінилися за ці чверть століття, але ніхто з керівників Катеринополя не наважився вшанувати Гризла! Леніна - то інша справа! Російського тирана демонтували тільки під час "ленінопада"… І все ж подвиг Семена Гризла не забуто. Він - герой багатьох книг Історичного клубу "Холодний Яр", радіопередач та фільму "Семен Гризло, звенигородський кошовий Вільного козацтва" (2009, реж. Олександр Домбровський). І ось пам'ятний знак кошовому Гризлу відкрито! До нього кладуть квіти діти й ветерани АТО! Фільм про Семена Гризла я завершував словами: "І розвіється туга, а серця наповнить радість: вільні козаки дали і дадуть нам підстави пишатися своїм народом. Вони знову в'їжджають у наші села і міста. Ось вже лунає їхня пісня…" Вільним козакам Катеринополя та їхньому отаманові Гризлу - слава!
Роман КОВАЛЬ | 
