 23 – 24 червня у с. Товмачі Шполянського району відбувся історико-просвітницький фестиваль “Товмацький курінь” на честь 120-річчя отамана Холодного Яру Івана Лютого-Лютенка. Організатори – Сергій Коваль, Дмитро Вовк, Наталія Сторчак, Анатолій Козленко та їхні однодумці. Фестиваль засновано торік, щоб нагадати українцям про вояцькі сторінки історії рідного краю.
100 років тому на Звенигородщині зародилося Вільне козацтво як своєрідна військово-міліційна організація українського селянства, мета якої полягала у захисті своїх сіл від банд дезертирів, що хлинули з фронту. Вільні козаки стали на захист правди, свободи і народовладдя людей вільної України.
– Коли я пишу про отаманів, постійно думаю про те, чи потрапить ця книжка в рідне село моїх отаманів, чи відгукнуться односельці, чи забули вони, чи шанують цих людей, чи зневажають, – тепло посміхається Роман Коваль. – Звісно, я радію, що мої книжки про Лютого-Лютенка і Чорного Ворона потрапили в Товмач, радію, що ґрунт тут виявився благодатним. Для мене це велика радість, що такі чудові фестивалі проводяться на честь героїв моїх книг.
Свято розпочалося з дитячого футбольного турніру. В ньому взяли участь шполянська команда “Жайвір”, представники лебединської і товмацької молоді. По обіді прибули рій “Гайдамаки” Лебединського НВК № 3, молодіжна організація “Національного корпусу”, бійці АТО та козацькі громади, які розгорнули наметове містечко. В рамках програми “Надвечір’я” відбулося урочисте відкриття погруддя Тараса Шевченка.
– Погруддя створили заслужені скульптори України наші земляки Віктор Крючков, Іван Фізер та Микола Лютий-Лютенко, – розповідає співорганізатор фестивалю Дмитро Вовк. – Переконаний, що в кожному селі має бути погруддя або ж пам’ятник Тарасові Шевченку, щоб ми не забували про велич нашого духовного отця.
Були того вечора й розваги: показові виступи лебединських джур, стрільба, перетягування линви та ватра. Відбулося вечірнє віче, на якому молодь мала можливість дізнатися про боротьбу односельчан за Самостійну Україну.
24 червня – день народження отамана Ґонти – саме таке повстанське псевдо взяв собі Лютий-Лютенко. Він прийшов у світ у Товмачі 1897 року. Під Товмачем народився й отаман Іван Чорноус – прототип Чорного Ворона з однойменного роману Василя Шкляра. Письменник також завітав на свято.
24 червня дійство розпочалось освяченням пам’ятників загиблим воїнам АТО та Небесної Сотні, що розташувалися поруч з пам’ятним знаком Лютому-Лютенку та Чорному Ворону. Над ними майоріли три прапори: державний, холодноярський та прапор “Товмацького куреня”.
У Товмачі зібралося добірне товариство. До повстанської столиці завітали козаки Історичного товариства “Чорні запорожці” на чолі із сотником Романом Боровиком, козачанський курінний Олег Голуб із козацьким товариством і козацькою гарматою, журналісти обласних ЗМІ, члени Історичного клубу “Холодний Яр” Ігор Гаврищишин, Владислав Загородній, Оксана Герасим’юк, Любов Криворот і голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний.
Чудове пісенне свято створили кобзар Тарас Силенко, барди Василь Лютий і Валерій Мартишко (всі члени Історичного клубу “Холодний Яр”), солісти гурту “Рутенія” Анатолій Сухий і Гриць Лук’яненко. Промовляли внучка Івана Лютого-Лютенка Валентина Бурківська, отаман “Товмацького куреня” Дмитро Вовк, письменники Роман Коваль, Василь Шкляр і Володимир Ткаченко, поети Віктор Подорога (Шпола) й Анатолій Бутенко (Харків), голова Шполянської РДА Володимир Потапенко та голова Шполянської районної ради Олександр Козуб. Чудово співали вокальний ансамбль “Лебединий кущ”, колективи Журавського сільського будинку культури, чоловічий вокальний ансамбль учасників АТО Сигнаївського сільського будинку культури, вокалісти Васильківського будинку культури, вокальний дует Антонівського та Мар’янівського СБК, творчі колективи Ярославського та Надточаївського СБК.
Валерій Мартишко спеціально до цього свята написав вірш: Ой Товмаче, ой Товмаче, чуєш, пісня лине,
То радіє синам лютим ненька-Україна.
Синам лютим, синам вільним, що за неї стали,
І шанує тих синів, що голови склали. На фестиваль у Товмач завітали козаки і козачки із Нечаєва, Лозуватки, Журавки, Лебедина, Соболівки, Скотаревого, Капустиного, Іскреного, Мар’янівки, Василькова та Антонівки. Вони презентували декоративно-ужиткове мистецтво. Гості мали можливість придбати унікальні сувеніри, різноманітні смаколики, книги Романа Коваля і Василя Шкляра з автографами авторів, вироби гончаря Станіслава Мазурика та послухати прекрасний концерт Ватутінського духового оркестру.
А ще учасники і гості могли подивитися експозицію отаманів Холодного Яру і Чорного Лісу, образи яких створив художник Дмитро Бур’ян, член Історичного клубу “Холодний Яр”.
На святі панувала особлива атмосфера. Чи то через магічні звуки тулумбаса, чи то через натхненні співи, чи через море вишиванок, – у Товмачі витав козацький дух.
– Молоде покоління із захопленням відвідує подібні заходи, – сказала товмачанка Марина Тимошенко.
Це обов’язково призведе до того, що все більше українців звертатимуться до свого коріння і Україна знову стане українською. Тетяна ХИМЕНКО 
На світлинах
Тарас Силенко і Василь Лютий співають сільському голові Товмача Сергієві Ковалю пісню “Мій друже Ковалю”.
Вояки АТО із с. Сигнаївки вшанували отаманів Івана Лютого-Лютенка, Чорного Ворона, а також козаків Небесної сотні і побратимів, які не повернулися з Донбасу.
Автор статті Тетяна Хименко в гурті козаків зі Звенигородщини. |
