(2.05.1993, м. Умань Черкаської обл. – 29.01.2017, промзона м. Авдіївки Донецької обл.) Капітанові Андрію Кизилу вже не виповниться 24 роки… Закінчивши 9 класів Уманської гімназії № 2, вступив до військового ліцею ім. Богуна в Києві, а згодом і до Львівської академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного. Андрій з дитинства мріяв стати військовим – як його дідусь і батько. Й до своєї мети крокував наполегливо. Став командиром роти у 21 рік (у 2015-му визнаний найкращим ротним у секторі “М”). Захоплювався спортом, особливо “Гонкою націй” (вражаючі забіги з перешкодами, спрямовані на фізичне та духовне вдосконалення людини), мріяв вибороти всі нагороди в цьому виді спорту. Після закінчення академії Андрія доправили до Білої Церкви, а після початку війни, вже з липня 2014-го він – на фронті. Пройшов багато пекельних місць Донбасу, брав участь у боях поблизу Петровського та Нової Ласпи, півтора року тримав оборону в полях біля Волновахи, потім – Яворівський полігон і останній шлях назустріч смерті – до Авдіївки. Андрій був веселий, добрий, справедливий. Завжди досягав поставленої мети, в навчанні був кращим із кращих, його поважали військові побратими, пишалися ним. Заступник командира 1-го механізованого батальйону 72-ї Окремої механізованої бригади Андрій Кизило загинув внаслідок осколкового ураження під час атаки ворога на наші позиції. 1 лютого з героєм попрощалися на Майдані в Києві, а 2 лютого поховали в рідній Умані. Андрій залишив у смутку дружину та 8-місячного сина. Запаліть свічку на підвіконні. І нехай на Вашій вулиці ця свічка буде єдиною серед байдужих вікон інших квартир, але поки світиться Ваша свічка, поки жевріють вуглинки – багаття не помре. Ян ОСОКА Від редакції Як жаль! 31 січня Андрія показували по телебаченню: великі сині очі, щирий, відкритий, жартівливий, приязний. Капітан у 23 роки! Мав велике майбутнє, але московська куля все перекреслила. Смерть московським окупантам! Вічна слава полеглим! Валерій МАРТИШКО, поет, волонтер, член Історичного клубу “Холодний Яр” Авдіївський вальс (музика, слова і виконання Валерія Мартишка) На пам’ять про Андрія КИЗИЛА-“ОРЛА” та його побратимів, які загинули в боях під Авдіївкою https://drive.google.com/open?id=0B117Kg3EDr5hUzl4Q0NZNHNhbGc Авдіївський вальс На пам’ять про Андрія Кизила-“Орла” та його побратимів, які загинули в боях під Авдіївкою Авдіївський вальс – танець смерті, з якого нас винесли Бог і відвага, Авдіївський вальс – жаль, найкращі пішли вже у вічність небес, Чорніла земля – йшла у наступ на ворога Чорна бригада, Авдіївський вальс – це наш біль, наша пам’ять і честь. Авдіївський вальс – не дамо ворогам мою Україну топтати, Авдіївський вальс – ватним трупом засіяна рідна земля, За Андрія “Орла” тепер на позиції б’ються орлята. Авдіївський вальс – слава тим, хто загинув на рідних полях. Авдіївський вальс – ми залишили страх назавжди в окопах ворожих, Авдіївський вальс – і сильнішими вийшли, бо ми все до кінця віддали. Правда завжди за нами, і в цій бійні нам Бог допоможе, Авдіївський вальс – перемога, надія і сни. Авдіївський вальс – а думки полетіли птахами до рідної хати, Авдіївський вальс – нашу ненависть люту не зупинить. Це наша земля, і за неї ми будем до смерті стояти, Авдіївський вальс – свята помста і відчаю мить. Авдіївський вальс … Валерій МАРТИШКО, “Незборима нація” 23 лютого 2017 р. |