Шановний земляче пане Романе! Посилаю Вам гроші на підтримку боротьби за українську Україну. Пишу “земляче”, бо я родом з Макіївки, а Ви з Горлівки. Отож обидва ми з Кальміуської козачої паланки. Було колись!
Дивився тут якусь “дискусію” на каналі “Перший діловий”. Так там якась гидота з прізвищем “бузина” паплюжила святе – нашого Кобзаря. До речі, воно з Донбасу. Як же козаки нашої паланки це терплять? Невже нікому заткнути чимось погану пельку? Читав якось, що в Одесі хтось із тамтешніх козаків надів на голову шовініста Каурова відро з лайном. Хто б ото вчинив таке ж з отією “бузиною”?!
Спостерігаючи сучасні події в Україні, бачу як важко зараз українцям на своїй землі. І головна проблема, як на мене, навіть не в “п’ятій колоні” росіян, яких весь час старанно підбурюють, а в етнічних українцях, яких імперські сусіди переробили на манкуртів. Візьміть того ж Колесніченка із Криму, який все верещить про “утиски” російськомовних. Це ж активний агент Москви. Мені привезли з Києва майку, на якій намальований козарлюга з написом “Дякую тобі Боже, що я не москаль!” Мені здається, що зараз більш актуальним було б “Дякую тобі Боже, що я не манкурт!”
Може варто налагодити випуск такої агітпродукції, бо манкуртів дуже багато. Я їх і тут спостерігаю. Не так давно збиралась наша тутешня діаспора. І виліз один такий із пропозицією: “Давайтє напішем протєст протів вступлєнія Украіни в НАТО”. Іншого разу другий: “Прочітал в газєтє “Ізвєстія”, что на Украіне собіраются праздновать годовщину Конотопской бітви. Ми должни протєстовать!”
Отакі українці! Імперія виховала собі захисників із пригноблених. Тому, як на мене, варто в газеті, окрім суто історичного матеріалу, наводити хай би і невеличкі повідомлення про наші сучасні перемоги.
Прочитав не так давно статтю Володимира Гонського “УПА – армія переможець. Сотенний Симчич-Кривоніс та інші”. Йому зараз вже 85 років. А як був молодий, то воював у лавах УПА, за що відбув у радянських концтаборах понад 30 років. Ось цитата з його розповіді: “Може залишив мене Бог як живого свідка, щоб ото вам отут розповісти, а ви донесете людям, що були колись українці людьми. Хоч частка була зігнута, але все ж таки в українському народі зоставалась хоч невеличка група людей, отой стержень, який тримав українську націю, не дав їй зігнутися, не дав їй пропасти”. Оце знову “були колись” мене дуже вразило. Дуже вдячний Історичному клубу “Холодний Яр” за повернення історичної правди про українців-героїв, що бились за волю України. Це дуже важливо, щоб нові покоління українців не забували свого героїчного минулого. Але особисто мені бракує повідомлень про те, що проростають нові паростки зі славетного козачого коріння, що й зараз українці здатні захистити гідність українства.
Слава Україні! Слава героям!
Вадим СВИРИДЕНКО
Росія |
