Герої залишаються молодими
23 березня 2016 р. у Звенигородці відбувся вечір пам’яті Руслана Бобурова-“Німця”, легендарного кулеметника 24-го штурмового батальйону “Айдар”. 23 березня йому б виповнилося 50 років, але клята Росія забрала його життя: 31 січня 2015 р. Руслан загинув під час обстрілу з ”Урагану” теплоелектростанції м. Щастя Луганської області.
Це була легендарна людина. Чесний і справедливий. Правдомовний. Відкритий. Завжди радів гостям. Як говорила Вікторія Дворецька, іноді їй здавалося, що від обіймів Русика можуть зламатися ребра – так сильно він її обіймав.
Я була вражена кількістю побратимів “Німця”, які приїхали вшанувати Руслана. Ось їхні позивні: “Буба”, “Щука”, “Обухов”, “Плотник”, “Дика”, “Малий”, “Каліматор”, “Док”, “Абдула”, “Слава”, “Балу”, “Мобіла”, “Петрик”, “Лєший”, “Бізнес”, “Пенсія”, “Полтава”, “Отаман”, “Тошик”, “Зацик”, “Дарій”, “Самурай”. Побратими скільки хорошого розповіли про ювіляра, що ми всі раділи, усміхалися. Приїхала Русланова донька Юлія, тепла і ніжна дівчина, схожа на батька. Їй було вручено від імені очільника області Юрія Ткаченка відзнаку “Холодний Яр”, якою посмертно нагороджено Руслана Бобурова.
Читали свої вірші Анастасія Яніна, Олексій Озірний і Настя Хоменко, а дівчата 1-ї Звенигородської школи заспівали. Історію імені та прізвища Руслана дослідив Вадим Федорович Мицик. Доречно було підібрано відеоряд про Руслана. На початку вечора разом з отцем Василем ми помолилися за Русланову душу.
Окремо хочу подякувати Роману Ковалю за ідею вшанувати Руслана. Також дякую татові, Олександрові Зацарінному, за те, що зібрав таку силу айдарівців у Звенигородці. Зраділи ми, що на батьківщини Руслана в Катеринополі земляки вшанували могилу “Німця” та приїхали на вечір його пам’яті.
Скільки було емоцій у цей вечір! Стільки добрих слів я ще не чула на свою адресу за все своє життя! Радісно усвідомлювати, що ти робиш важливі речі
Руслан Бобуров живий, йому виповнилося лише 50 років.
Герої залишаються молодими.
Слава Україні та її вірним синам!
Анастасія ХОМЕНКО
м. Звенигородка |
