 Отримавши свіжий номер улюбленої газети “Незборима нація”, я насамперед звернув увагу на слова Леоніда Кравчука “Стріляйте в росіян, поки не закінчаться набої”. Сканувавши цю статтю, розмістив її у себе на сторінці Фейсбуку. Недочитану “Незбориму націю” взяв із собою в зону АТО…
Побачили ми, в яких нелегких умовах, холоднечі, сльоті, під обстрілами несуть службу наші захисники. Із журналістом Леонідом Логвиненком побували на передньому краї, побачили з високого пагорба окуповану Горлівку. Там живуть мої знайомі, які чекають перемоги України. Багато там і “колорадів-совків”…
Звернув увагу на кулемет “Максим”, який із бруствера виглядав москалів. Він і нині в пошані. На фланзі, де оборону тримають підрозділи “Айдара”, час від часу долинають постріли зі стрілецької зброї. Виконуючий обов’язки командира роти 17-го батальйону розповів, що воїни дотримуються Мінських угод, але буває всяко.
Перед від’їздом додому наш автомобіль значно полегшав і “підріс”, бо всі подарунки військовим роздані. Воїни особливо нахвалювали смаколики, люб’язно надані головою кооперативу “Восток”, Героєм України Андрієм Ровчаком з Ізюмщини. Та, як говориться, не хлібом єдиним…
Наші захисники відчувають гостру потребу й у поживі духовній. Їх зацікавили книжки Леоніда Логвиненка “Місячна соната війни” та наша з Лесем Ісаївим –“Отаман Савонов”, бо в ній розповідається про боротьбу проти російських окупантів саме тут, на Донеччині, майже сто років тому.
На прощання подарував недочитану газету “Незборима нація” полковнику Олександрові Щербині. Як жаль, що в мене був тільки один примірник! Повернувшись додому, переглянув свою сторінку в Фейсбуці й побачив, що сканована замітка з цієї газети, мала 800 репостів (передруків), а зараз уже здолала тисячний рубіж та далі нестримно поширюється в мережі.
“Стріляйте в росіян, поки не закінчаться набої”! Леонід ЩИБРЯ
м. Ізюм Харківської обл. 
|
