АРТЕМІЇВ (АРТЕМЬЄВ) Олександр (1/7.04.1891, м. Грайворон Богодухівського пов. Харківської губ., тепер Білгородської обл. РФ – після 15.10.1927). Військовий, громадський діяч, старшина Запорозької гарматної бригади Армії УНР; звання – поручник технічних військ Армії УНР.
Закінчив Грайворонську гімназію в 1914 році. 4 семестри навчався на математичному відділі математично-фізичного факультету, очевидно, Петербурзького університету. Член Петербурзької спілки студентів-українців. Учасник Першої світової війни (з 1916). 19 жовтня 1922 р. звернувся до ректорату УГА з проханням прийняти його. У “Curriculum vitae” писав: “Під час Центральної Ради і гетьмана служив у повітовім земстві. З початку повстання проти гетьмана був в Українській Армії (запорізька артилерійська бригада), з якою перейшов до Польщі. В 1921 році перебрався до Чехії, де з грудня 1921 року по 15 червня 1922 року був на Підкарпатській Україні, де провадив культурну працю (служив у чесько-українській крамниці, в трупі М. К. Садовського три місяці)”. У листі від 12 квітня 1927 р. до деканату просив продовжити стипендію до вересня, бо від 27 січня хворіє (неврастенія, хронічний гастрит, хронічний коліт, карбункул на коліні лівої ноги та інші недуги). 26 квітня 1927 р. звернувся до деканату видати довідку для поїздки в Болгарію. Останній документ в особовій справі від 15 жовтня 1927 р. – прохання позичити гроші на лікування. Диплому у справі немає.
Роман КОВАЛЬ, Віктор МОРЕНЕЦЬ
Джерело
ЦДАВО України. – Ф. 3795. – Оп. 1. – Cпр. 651. – Арк. 50, 52, 58.
На світлині Олександр Артеміїв. З оригіналу. Публікується вперше |
