Ашет-Йосеф Черкаський – громадянин України. Жив у Криму. Після окупації Криму Росією, хоч було йому вже 45 років, пішов до українського війська. Так підказувала йому совість. Та, як каже він, приклад Ігоря Коломойського, Бориса Філатова і Геннадія Корбана – етнічних євреїв.
Єврейський Новий рік і Судний день Ашет-Йосеф зустрів на передовій у с. Піски, що біля Донецького аеропорту. Він, чоловік релігійний, мав у Пісках проблеми з кошерною їжею. "У нас, у полку "Дніпро-1", – розповідає Ашет-Йосеф, – мусульмани з Криму, звичайно ж, і християни. Вистачає і євреїв. Але релігійних євреїв я тут не зустрічав. І навіть про таких не чув. Ми жартуємо один над одним, але ніякого антисемітизму, антиісламізму і антихристиянізму у нас немає. А от спину один одному ми прикриваємо… Знаєте, що мене найбільше обурює! Діаметрально протилежне ставлення до полонених! Мені вояк "Донбасу" розповів як до нього ставились у полоні… А от до російських полонених – ставлення гуманне. Якось потрапив до нас у полон хлопчик Андрій із Свердловська, який приїхав сюди "рятувати русскіх". Його ніхто не бив. А це ж ворог, який приїхав сюди вбивати! Може, й убив когось. А з ним по-людські розмовляли, пояснювали, що метою цього конфлікту є знищення України як держави… Я втратив батьківщину. Навряд чи я колись повернуся до Криму. Там залишилися мої друзі, які перестали бути друзями… Семеро моїх друзів-однополчан вже загинули. Я ж був контужений. Тепер мучить безсоння і постійний шум у вухах. Війна не минає без наслідків. Мій перший ранок у лікарні почався з того, що медсестра, що прийшла робити укол, відкрила двері зі звуком, який нагадував постріл з міномета. За мить я вже лежав на підлозі. У медсестри – квадратні очі. Скажіть, гарна реакція, правда? Це не найкращі навички, які виробляє війна".
Журналіст із Єврорадіо запитав вояка, чи не було бажання піти з батальйону і дати іншим проявити себе. Ашет-Йосеф Черкаський відповів:
– А якщо не візьмуть назад. Не забувайте, що мені вже 45. Ні, поки все не закінчиться, я не піду. Я хочу, щоб Україна збереглася як держава і щоб у нас був мир".
Щиро дякуємо, шановний друже Черкаський, за Ваш подвиг, за захист нашої України. |
