Розвідника Сергія Бистрова, пораненого під Савур-Могилою, вразили світлини з передової кореспондента "Los Angeles Times" Сергія Лойка. "Вони мене заворожували, – признався Сергій Бистров, – я бачив учасників тих подій, бачив їхнє ставлення до цих фотографій. Вони довго мовчали над кожною, мало хто коментував. Кажуть, що "кіборги" з бетону. Ні, вони з плоті і крові…"
Сергій Бистров вирішив організувати в Харкові виставку "Пекельний аеропорт". "Найстрашніше в цій війні, – сказав на її відкритті Сергій Лойко, – що проти України воюють покидьки суспільства, Росія позбавляється шлаку, який згорає тут. Навіть якщо один до 20, один до 100, це все одно неправильний розмін, тому що з вашого боку гинуть хлопці з оцими очима, – і він показав на їхні світлини. – Це сіль вашої землі. Це найкращі!".
Андрій "Рахман" разом з іншими "кіборгами" приїхав на відкриття виставки. Він зумів вивести своїх людей з-під руїн Донецького аеропорту. Рятуючи поранених товаришів, "Рахман" дістав із двадцять поранень, зокрема проникаюче поранення в око, був контужений, обгорів. На праве око майже не бачить. Але зберігає бадьорість духу. І думає не про себе, а про друзів. Момент, відображений на фото, він добре пам'ятає – йшов перевірити, чи живий ворог.
Сергій Танас народився в Миколаєві, в армії вже 13 років. Боровся за Донецький термінал протягом 11 діб. Кожен день їх обстрілювали по вісім-десять разів. Після бою – звичайне життя. А в ньому знайшлося місце маленькому диву – кішці, яка обрала Сергія своїм господарем. "Воювала" з ним ще з Амвросіївки. "Сама прибігла і сіла на моє місце, – розповідає Сергій Танас. – Я тоді їздив за кермом БТР-а. Якщо починає кидатися, значить, буде артобстріл. Вона першою біжить в окоп. І верещить. Отже, треба бігти за нею". Рятуючи товаришів у Донецькому аеропорту, Сергій дістав поранення в ногу.  
На світлинах Гії Берая – Андрій "Рахман" і десантник Сергій Танасов біля своїх портретів.
Героям слава!
|
