 Тридцять російських бойовиків знищено біля Вергунського роз’їзду на Луганщині. “Це був важкий бій, ми зачищали Велику Вергунку, – розповів боєць “Айдара”. – На нас підготували засідку, але російські найманці не чекали, що наші хлопці такі відчайдухи. Ми прийняли бій і повністю зачистили територію. Вже пізніше з’ясували, що в бою розбили елітний російський спецпідрозділ боротьби з тероризмом “Гюрза”. Про це свідчили шеврони спецпідрозділу. Знайшли ми й флешку з відео та їхні фотографії”.
Наступного дня москалі вирішили повернути втрачені позиції. “Вони пішли в атаку, однак українські військові їх повністю зачистили”.
Сьогодні “Айдар” – “страшна сила АТО”, ударна сила українського народу. Полковник спецназу Головного розвідувального управління РФ, який пройшов не одну війну, каже, що айдарівці “ безбашенні герої-камікадзе”.
Значить відчув виродок українську силу!
Уже й Міністерство оборони України визнало звитягу “Айдара”. Без цього батальйону багато завдань неможливо виконати, тому, що звичайна людина ніколи не піде на невиправданий ризик, а ці “лізуть як чорти”. Йдуть на зачистку таких місць, куди й танкісти не потикаються.
Відтак є й чималі втрати у боях. До того ж, айдарівців ворог у полон не бере.
Айдарівцям закидають жорстокість, любов до трофеїв і “неконтрольованість”. Може так і є, але ж такими самими були запорожці і повстанці доби УНР.
І тоді, і сьогодні наші добровольці все здобувають у бою. Не командування організовує постачання, а вояки здобувають у боротьбі необхідне, насамперед зброю і боєприпаси.
Так було і в 1919 році, коли козаки Запорозької Січі Юхима Божка навіть сорочки віддавали новобранцям, а ми, мовляв, здобудемо собі в бою. 
Полковник Михайло Крат у спогаді якось зазначив, що Андрій Гулий-Гуленко занадто вже захоплюється трофеями. Але ж Гулий-Гуленко знав, що Петлюра йому нічого не давав і не дасть, а він мусить своє козацтво забезпечити. І тому, коли захопив у Тульчині у більшовиків багато шкіри, дещо призупинив атаку, бо ж козаки босі були. Так, це в той день дало більшовикам отямитися, але ж це була гостра потреба – не може військо перемагати, коли воно голе і босе.
І тоді, й нині армія наша твориться “знизу” – добровольцями та їхніми добрими духами – волонтерами. Якби не вони, ми б уже програли війну. І саме завдяки їм ми виграємо її. Це повинні затямити і міністр оборони, і наш президент.
Козацька кров, яка знову вибухнула в наших жилах, переможе!
Роман КОВАЛЬ Світлина Дмитра Ларіна – “Айдарівець – бог війни”. |
