“Наші брати менші” москалі від люто-шаленої ненависті до всього українського
остаточно подуріли. Про це свідчать листівки, які поширюють у Донецьку.
Їх надіслав до редакції “Незборимої нації” наш передплатник Валентин Московка.
Тут і гімн “Донецкой федеративной республики”, й одкровення дуркуватих
московських попів, і звернення до “Великого Донецкого народа” та інші макабричні
творіння.
Погортаємо цю макулатуру.
“15 лет нас пытаются уничтожить – обзывают холуями, бандитами, сепаратистами,
пятой колонной, недочеловеками. Гордый и независимый Донбасс пытаются сделать
резервацией… Это ли не настоящий геноцид донецкого народа?.. Кучка зарвавшихся
украинствующих фашистов пытается захватить исконно русские земли… Они даже
придумали свою “мову”, свою “историю”, своих “героев”… Это тотальная шизофрения,
пора вводить новый диагноз в медицину – “свидомый украинец”… Нас ждет не
диктатура, а типичная фашистская тирания. Родина в опасности! Защитим родную
землю от супостата!.. За Донецкую Русь!.. Да здравствует свобода и демократия!..”
Це був уривок з декларації вигаданої “Донецької федеративної республіки”,
яка вже наміть “має” гімн.
Вставай Донбасс, былинный исполин,
Ведь твой характер из шипов и роз.
Возьми всю силу матушки-земли –
И мир увидит твой гигантский рост.
Засмерділо й московсько-попівським чадом: “Строго держитесь Русской
Православной Церкви и Святейшего Патриарха Московского и всея Руси”. А
ось й велемудре історичне “обґрунтування”: “Русский каганат (IV век до
н. э.) – одно из первых и наиболее развитых государств. Его потомками образован
был стольный град Киев…” Не забули москалі й бовкнути, що “Святая Донецкая
Русь” – батьківщина “ариев-русскіх”, які, мовляв, подарували світові першу
абетку...
В “упоітєльноє мґновєніє самоунічіженія”, звичайно, не обійшлося без
патетики: “Святая Донецкая Русь, чем же ты прогневила Господа нашего, почему
имя тебе дают люди пришлые, чужеродные – то Скифия, то Дикое поле, то Османская
империя, а теперь вот последнее – Украина”...
А ось листівка “Донецкая ярость “Дикого поля”: “Наши понятия и вера
топчется лакеями и вырожденными недославянами во главе с выродком-тираном,
захватившем проклятый Киев... Ярость растет, растет понимание неизбежности
отпора, неизбежности нашего наступления на мразь и уродов, заполонивших
высокие кабинеты в сытой и самодовольной столице... Мужики, вздохните полной
грудью, почувствуйте дух свободы...”
Наступний “шедевр” більшовицько-російської параної – листівка під назвою
“Хохло-бандеровский геноцид русского народа”: “Для нас настали самые страшные
и голодные времена. У нас с вами забирают последнее, что у нас осталось
– нашу культуру и язык… Нам оставляют только одно – хлев… Нас считают скотами…
Проще говоря, геноцид!.. Сокращаются часы изучения русского языка и литературы,
прерывается доступ к русским СМИ… насаждается агрессивная русофобия и национализм.
История исковеркана так, что волосы встают дыбом; официальная переписка
ведется только на ”украинском”. “Украинский язык” сознательно отдаляется
от русского путем введения новых слов: велосипед – ногокрут, гинеколог
– пихвоглядач, бинокль – дальногляд, акушерка – пупоризка, ефир – етер,
аукцион – авкцион, презерватив – гомоцюцюрник, дети – детлохи, Кащей Бессмертный
– Чахлык Нэвмэрущий, Чебурашка – Дыбылятко. Раньше даже пытались переделывать
русские фамилии, например, Пушкин – Гарматнык. Доходит до такого маразма,
как дублирование русских фильмов… Переход на латиницу уже спланирован…”
Отак налякала нещасних москалів наша солов’їна мова. Яка справді поширюються
Україною.
Звичайно, запалений мозок авторів не забув і про “фашиствующий Львов”,
вулицю ім. Джохара Дудаєва, пам’ятники бандерівцям. Згадали й “американских
фашистов”, які для українців, мовляв, “самые почетные фашисты”... Як кажуть,
“брати наші” угро-фіни – “маразм крєпчал”.
Автори московської дурійки вже “включили” до складу “Донецкой федеративной
республики”, окрім Донецької області, ще й Дніпропетровську, Запорозьку,
Луганську, Харківську і Херсонську. Дбайливо порахували і її територію
– 172 тисяч кв2 та населення – 17 млн.
І пригадалася мені батькова приказка: “Дати би жабі роги!” Справді,
безсильні у своїй злобі, вже давно “безрогі” москалі, охоче б забодали
Україну – “самое русофобское государство в мире”. Та де там!
Істеричний тон, каламуть у головах, хвороблива брехня, самопобивання
і самозатоптування свідчать не тільки про самоспалюючу лють москалів,
але й про їхнє повне безсилля.
Роман КОВАЛЬ, Історичний клуб “Холодний Яр” |
